Не велике бажання

А знаєте, вирішив я одружитися.
Скоріш за все, то в мене не любов.
Просто не знаю, що зі мною трапиться,
Чи буде шанс на це у мене знов.

Життя на смак я майже і не спробував.
За чимось вічно біг. Навіщо? Вже не памʼятаю.
Зараз все те, що пережив я до війни,
На нуль помножено, його не відчуваю.

Чи встигну я насолодитися життям?
Навряд чи хтось про це мені розкаже.
Смерть ближче нареченої до мене.
Зрадити смерті я одруженням бажаю.

Смішно, адже для мене виконати обіцянку:
«Допоки смерть не зможе розлучити…», -
Зараз найлегше із усіх завдань,
Бо набагато найскладніше жити.

Тут на «нулі» життя не коштує нічого.
Та саме тут цінність його і відчуваєш.
Прискорюєшся. На швидкості відчути смак життя,
На що уходять роки, встигнути бажаєш.

Ризик загибелі не зігріває кров.
Адреналін вже взагалі не виділяє.
Життя. Життя наразі більше збуджує.
Ризик життя вперед мене штовхає.

Як правильно? Я вже не думаю.
Складеться як? Не варто і загадувати.
Просте бажання: якщо втрачу я життя,
Про мене хтось з любовʼю буде згадувати…

15-08-2023