Сьогодні на битву рушають полки

Торкається думки прискорена мить,
що жалем по серцю ялозить…
Мені, як ніколи, сьогодні болить,
несила утримати сльози.
А надто, як стрінуться десь вояки,
в осінніх листах однострої…
На Схід і на Південь рушають полки,
на битву прямують герої.
Простий чоловік, на руках мозолі,
що вчора торкалися плуга…
Задума у зморшках лежить на чолі,
у м'язах і нервах – напруга.
І сотні питань і відвага в очах,
готовність схопити рушницю…
Юначий рум'янець на інших щоках,
не торканих бритвою лицях.
Чи знав він кохання, чи має сім'ю?
Хто буде на фронт проводжати?
Хтось міцно обійме дружину свою,
когось провожатиме мати…
Сини, і брати, чиїсь діти, батьки,
лиш Богу відома дорога.
Сьогодні на битву рушають полки,
щоб швидше прийшла Перемога!
29.09.2022
Олена Богуцька<br>Олена Богуцька