Вікові страждання

Скільки наша земля має часу страждати?
Чому з давніх часів, і в теперішній час
Наші землі родючі та народ працьовитий,
Від набігів ворожих мають весь час
страждать.

У князівські часи,то Татари й Монголи,
А іще Печеніги топтали степи.
І тоді зброю брали прості хлібороби,
Щоб дітей захистити від цієї орди.

Йшли роки і прийшло до нас лихо
заморське.
Захотіли і Турки у нас панувать.
Грабували ,вбивали,забирали в неволю,
Тут прийшлось козакам за ці землі стоять

Та минали часи і тепер уже Німці,
На залізних машинах почали нас бомбить.
Знов народу прийшлось в руки брати
гвинтівки,
Відбивать героїчно кожен метр землі.

Ось настало на дворі двадцять перше століття,
Всі спокійно жили й не могли уявить.
Що в сусіда проснуться загарбника
гени.
Знову нашій землі потопати в крові.

Ну коли уже прийде мир у наші оселі,
Від боїв і розривів відпочине земля.
Покоління майбутні не побачать насилля.
Більш ніде не почнеться проклята війна.