Повернення в дитинство

Чому нас цікавить усе іноземне?
Коли ми забули бабусі казки?
Які із захопленням вечором зимнім,
Ми слухали мовчки на теплій печі.

У нашій уяві тоді оживали, страшні Вовкулаки,і дід Лісовик.
А Водяний із Русалками грався,
Та в домі хазяїном був Домовик.

Не знали тоді ми ніякого Халка,а ні
Супермена, людей Павуків.
Нам розповідали про Кожум'яку,
Який здолав змія доклавши зусиль.

І рідні казки нас з дитинства навчали,
Що треба з природою в злагоді жить.
А духи які живуть поряд із нами,
Тебе захистять, якщо зла не робить.

Казки ці і міфи збирались віками,
В них вкладена мудрість усіх поколінь.
Згадайте як ми під казки засинали,
І ніч мандрували в казковому сні.

А також у пам'яті дід сивочолий,
Який розповість як по лісу ходив.
І бачив там Мавок красивих, веселих,
До вечора з ними танок він водив.

А ти рот розкривши, сидиш на колінах,
У захваті слухаєш діда байки.
Та щиро так віриш у кожну істоту,
І в Бабу Ягу і хатинку її.

Тепер розумію сам трохи проживши,
Що казковий світ не покажуть в кіно.
Цей світ відкривається нам у дитинстві,
Так шкода що ми забуваєм його.