Не хвате слів , щоб передати біль,
Як передати гіркоту тяжкої втрати,
Що опустів без тебе рідний дім.
Як же без тебе жити, як сказати.
Як передати біль їдучих сліз,
реальність, що шматує серце й душу.
Ти став на захист, а інакше б і не зміг,
Бо захищати Батьківщину мусив.
Вже не одне війною вкрадене життя,
Тепер і ти пішов до побратимів.
Загинув за щасливе майбуття,
За рідну нашу землю,дім,родину.
Автор: Верховчанка
(Людмила Сун- Дун-Чан)
<br>Людмила Сун-Дун-Чан
