ДОДАТИ ВІРШ
АБО
Опублікувати книгу

  Новинки    Сумні облича

Сумні облича

Грізні обличчя з рання,
Що кажи не кажи.
Сумний ти йдеш куди?
Сонце встало ясно, як зоря.
Все для тебе воно.
Дивись на сонце, бачиш хмари?
Не сумуй зрання,
Щастя не вийшло – та й хай.
Це всього ранок,
Новий день, нова тривога.
Все що, та чому?
Справжні квіти ростуть не в саду,
Не на проблемах.
Не сумуй, вікай!
Вони мають фіолетовий цвіт.
Не сумуй, краще випий чаю.
<br>Дьоміч Володимир

Автор: 

Дьоміч Володимир

🎧 Слухати аудіоверсію вірша (AI)
(Рекомендуємо тестувати різні варіанти для кращого ефекту)
Поділитись

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

[contact-form-7 id="87" title="Formularz 1"]
[contact-form-7 id="87" title="Formularz 1"]