Лише наші зорі, було наше літо.
І ми воркували під місячним світлом.
Так пахла черемха, листками шептала,
А ми: в ейфорії, в обіймах кружляли.
Було наше свято, кохання зустріли,
Коли цвіли ниви, поля золотіли.
Ми з вітром здіймались, гуляли по хмарах,
Любов розсипала усі свої чари.
Лише наше літо, з птахами літали.
Заграва над лісом…тебе визирала.
Рахую хвилинки, на серці “щеминки”,
З'єднала нас доля, як дві половинки.
Прийшла наша осінь, жнива дарувала,
І стало вже троє, я мамою стала!
Таке людське щастя, нас не обділили,
Фортуна крильми, як навісом накрила!
Так пахла черемха… було наше літо.
А діти – то квіти, без них, як прожити?
І сумно, і радісно… мить промайнула.
Дивлюсь на заграву…
блаженство відчула.
ND💗<br>Надія Холод (ND)
