Дивилось небо,
сонцем посміхалось,
З'являвся вітер
й знову десь зникав,
Стежка вела,
у листі вже звивалась,
Мінявся гай, до осені звикав.
Ласкали промені
і клена, і калину,
Сонливий вітер
листям шелестів,
Та вів розмову
щебіт, згори линув,
У переплеті з сумом він летів.
01.03.2024.
