Вона так чекає на його повернення,
як трава марить приходом весни,
сповідається перед Богом,
здається сильною та відвертою,
працює допізна, не розгинаючи спини.
Вірить снам, ненавидить радників,
експертів, психологів, речників, скептиків,
не переймається плітками,
не живе порадами,
готує страви за власними рецептами.
Не дозволяє думкам до серця близько підходити,
пригощає самотність вечірньою кавою,
має терпіння в собі щоразу знаходити,
мусить себе на місце ставити.
<br>Ігор Мартинюк
