Бородянське диво…

Війна будинок зруйнувала
А ні віконця,а ні стелі
Гуляла дуже тут зухвало
Неначе буря у пустелі
Все руйнувала і казилась
Хотіла вищої награди
Та надприроднє,або диво
Стояло завжди на заваді
А диво те – злата ікона
Що за камінням причаїлась
І по не писаним законам
На Фенікс – птаха відродилась
Вціліла,чорна, сільна,мужня
Відстояла себе в руїнах
Але на жаль, що від рашистів
Не захистила цей будинок
Знайшли бійці чудо – ікону
Яка цього сама чекала
Як вийшла з каменів полону
На захист України стала
Не знала відчаю,ні страху
Зуміла це в собі здолати
З бійцями разом шла в атаку
І захищала,наче мати!<br>Tana