Світлою стежиною
до батьківської хати,
я прийду.
Постукаю тихенько в двері.
І в обійми татові і матері прелину.
Пахне рідна хата
пирогами із печі.
Тепла бараболя вже
чекає на столі.
Батьківська хатина –
любовью сповита.
Там ти дитиною будеш завжди,
хоч за плечима вже років за 30.
Бережи це щасливе життя,
там є мама і тато і ти –
є дитиною завжди!
Лірика життя
Батьківська хатина.
Автор:
Вікторія Соловйова
Поділитись
