ДОДАТИ ВІРШ
АБО
Опублікувати книгу

  Воєнні    Не пробачимо. Помстимось. Не забудемо!

Не пробачимо. Помстимось. Не забудемо!

Співають словами війни чорні птахи.
Чекають на сина вдома старенькі батьки.
За обрій заходить сонце в кривавих тонах.
Ніколи не забудуть люди побачений жах.
Здригається земля під звуки гранат,
та вже не здригнеться в руках у воїна автомат.
Хтось віддає своє життя за вільну країну,
хтось тихо молиться, ховаючись у руїнах.
Хтось більше не зустріне світанок з коханим.
На згадку в когось залишаться рани…
Діти зростатимуть без батьків сиротами.
Хіба можна домовлятись з такими катами?
Ви знищили безліч життів — і радієте.
А ми зберегти свободу воліємо!
Ніколи братами з убивцями не будемо.
Не пробачимо. Помстимось. Не забудемо!
04.05.2023

🎧 Слухати аудіоверсію вірша (AI)
(Рекомендуємо тестувати різні варіанти для кращого ефекту)
Поділитись

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

[contact-form-7 id="87" title="Formularz 1"]
[contact-form-7 id="87" title="Formularz 1"]