Вокзал, валіза, люди і ми
Десь там далеко ми чуємо голоси.
Теплі обійми – це все, що в нас є
Лиш не про це, мріяли ми.
І знову розлука між нами стоїть
Цей теплий вітер, проходить скрізь..
Тепла рука торкається сліз
Поки кругом, багато валіз.
Останній погляд в ці заплакані очі,
Сьогодні назавжди в цьому місці стоїть.
Ніколи більше вони не захочуть
Прощатись в місці де багато валіз…<br>Рубан Вікторія
