Я хотів би писати вірші про стимул життя,
Про природу, сірі буденні дні.
Старі і нові поети не раз про це вже писали,
Та подорожі серця хвилюють до сліз.
Хтось напише вірш і поему про подорож в яку він поїхав далеко ,
Хтось прочитає й сумно зітхне, роздумуючи про безтурботне життя.
Хтось прочитає в компанії друзів, посміється, і зайде в свою кімнату і почне ридати.
І кожен знайде в цих словах щось своє,
Бо вірші – це не просто слова і рядки.
Вірші – це історія нашого часу,
Нашого нелегкого життя.<br>Бордюжа Максим
