Загублена душа

Звук обірвався…
Звук рознісся ехом
В порожній кімнаті.
Я плачу.
Побачити хочу тебе,
І бажаю цього я,юначе.
Сльози лились…
На обвітренному обличчі
Залишались сліди.
Ми згубились і давно вже
Не можемо до себе прийти
Звук тремтів…
Він хотів бути вчутим
І знати,що хтось таки вчув.
Він би линув,мов птах,
Він би душу тобі огорнув.
Зникла думка,
В голові у туманні образ,
Образ твій там вже знов.
Думка линула інша,
Знаєш, треба все таки вірить в любов.