Ви

ви – кохання музичне моє,
як небо красне, що після бурі
стомлено мене зустрічає,
як невдача в смутні часи буває,
як кожен осколок серця,
як та мадам з авеню,
як те слово з серця рветься,
коли ж до тиші дзвоню,
та її імʼя промовляю,
весною, що перепише мою долю,
коли награється моєю грою,
та запустить кнопку «самознищення»<br>Юлія Карпо