Я був перед нею лише монументом,
Стояв без душі, без кохання думок.
Я був перед нею таким простим смертним,
Таким, що ховає свій біль у пісок.
Я був перед нею лиш тінню створіння,
Схований величчям її почуттів.
Я був не вартий її очей тління.
Я був, я просто був між життів…<br>Вікторія Снєгова
