Наче казка

І чомусь так хвилюється серце,
Наче хвиля морями несеться.
Все блищить навкруги, все сіяє…
Від зорі, що на небі палає.
Закриваються віями очі,
Знову серце жіноче тріпоче…
Поцілунок повітряний лине,
Він згадає всі миті щасливі.
Наче казка чарівність відкрилась,
Він почує привіт її щирий.
Долетить імпульс серця жіночий
І нехай кров у жилах клекоче…
Вже не зможе спокійно дихнути,
Схоче голос її знов почути,
Схоче стан її обійняти,
Щоб ніколи не відпускати!
Її очі у небо дивились,
Листки клену ім'я шепотіли…
ND💗<br>Надія Холод