це як сон, у якому треба кудись тікати,
а ноги, на зло, біжать на одному місці.
коли хочеш кричати, але голос безсовісно пропада.
я не можу прокинутись і сплю уже так багато,
наче прокидатися вже запізно,
наче я уже нежива.
хтось вийняв із мене нутрощі і забрав із собою,
у тіло пустив патрони, землю обдав вогнем.
я два роки чекаю весну, а її нема.
потруси плечі, заряди ляпаса чи облий водою —
розбуди мене,
тільки без слів «почалась війна».
<br>Бешкет
