Ви не можете, кидаєте, гаснете.
Ви не хочете, кажете вʼязні ми.
Скільки можете? Зробите?
Ясно – ні.
Хто є винний?
У нас на землі?
Хто є сильний – питає?
Ні.
Аноніми казали їм.
Що не пильні ми.
«Ми допоможемо», але втім…
«винні ви на вашій землі.»
Скільки часу ще буде?
Може. Колись навесні.
Ми одне, ми єдине – лютий?
Чи може важніше валюта?
Моя відповідь все одно – ні.<br>Микита П.
