Якомога далі від скупих людей

Я вдавлювала серце в груди
Якомога далі від скупих людей
Для яких воно не цінність, а іграшка як тисячі інших речей
Бо я боялася людей
Я бачила лише погане
Хоча в мене лишалось серце досі бездоганне
У всьому треба бачити свої плюси
Хоч різні ми з тобою немов полюси
Нас тягне
Тягне до природи. Людей. Життя
І просто аби бути
Аби очима. Й в них кохання
Останнє від любові переймання
Надіюсь я це не дарма
Не хоче линути в серце моє журба
Цікава річ, оте життя
І нащо нам те каяття..
Якщо ми знов будемо жити
Та як будемо – вибір наш
Життя моє. Вибір не ваш
Життя моє в моїх серцях<br>Коляса Дарина