Чи бачиш ти мене козаче?
Сконаним хлопчиною крізь скло,
Я тихенько сам собі заплачу,
Минуле поминаючи добро.
Я згадаю як минало літо,
Як покинуло мене його тепло,
І дивлю я у вікно відкрите,
Нагадую – як було це давно.
Чи бачиш ти мене козаче?
Крізь вали хмар мене спостеріга,
Невже без сліз, палкий юначе,
Ти бачиш вдома шкідника.
Ти ждеш як допалає місто,
Не скорить тя безжалісна туга,
Ти неньок очі як тіє намисто,
В долонях ніжно затуля…<br>Михайло Нечипуренко
