ДОДАТИ ВІРШ
АБО
Опублікувати книгу

  Про життя    «Бога нету»

«Бога нету»

«Бога нету»

Не так давно, тому, так років 30-40,
Коли навкруг висіли Леніна портрети.
У першокласників закінчився урок,
Із висновком єдиним – «Бога нету».
Поважна вчителька до діток промовляє:
– Давайте в небо ми покажем дулю, всі разом.
А потім, коли дзвіночок пролунає,
Будемо весело радіти і сміятися гуртом.
А ти чого сидиш, Абрамчик, склавши руки?
– Та я ось думаю, казати – не казати…
Як «Бога нету», то кому показувати кукиш?
А раптом є, то нащо з Ним відносини псувати?

🎧 Слухати аудіоверсію вірша (AI)
(Рекомендуємо тестувати різні варіанти для кращого ефекту)
Поділитись

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

[contact-form-7 id="87" title="Formularz 1"]
[contact-form-7 id="87" title="Formularz 1"]