Ти вдарив мене сильніше за будь кого.
Я падала ніц, і благала залишся.
Малюнок був чистий з сюжетом любові,
Який врешті-решт забруднився.
Отруту твою я крізь тіло пускала,
Це відчаю рай де кістки всі зламала,
Де присмак заліза вуста огортає,
Міцно кінець за руку тримає.
В добі тій печальній,
Десь місяць здійнявся,
Очами сльозливими в небо дивлюся,
І як по дорозі мені ти спіткався,
До грудей руки,
Молюся.<br>Ілона Лієн
