Твій подих — як повітря,
Твоя присутність — мов кришталь.
І час іде, уже так швидко
А я тобі знов кажу прощавай.
А ти не йдеш,
Ти граєш проти долі.
А я все плачу знов і знов.
В цих криках море болі і любові,
І я б тонула в них щораз
Ще раз і знов…
Але… але…
Ти знов усе зламав…
<br>Вікторія Андреа
