Буде ловити повітря тези кохання,
З промовою Шарля, та мальборо.
Цей вечір вічно носить прохання:
« Не вір Москві в жодному разі –
Це люди без поваги до своєї землі.
Тоді чому ти важжаєшь,
Що буде в них шана до твоєї крові? »
Колихаю білу башню поміж морів,
Із святим вином, та Марі лише на Ви.
Антика черешню тягне до вечері
Антика енігмою десь під ввежею
Закриваючи грудну
Десь поряд, я з нею лише на Ви.<br>Аврор
