Вже давно всі згоріли мости,
В різний берег нас хвилі
віднесли,
Говорив-обіцяв гарно ти,
Слова в пам'яті досі, не скресли
Більш не вірю в чиюсь доброту,
Руки небу тепер простягаю,
За наївність, ще ту, молоду,
Довгі роки себе попрікаю.
Протекла вже давно та вода,
Заніміло, мов, серце, не плаче,
Забігала у двір мій біда,
І проскочила мимо удача.
02.09.2024.
