Кров моєї душі

Коли нема бажання жити,
Але живу,
Бо боюся вмерти.
Кров тече,
Наче бистрая ріка .
Вона така темно-червона,
Що думаєш ,
Ти темна душа.
Це кров моєї болі,
Яка захопила і шматувала організм.
Глибока рана,
Наче нескінченна прірва,
Яка ніколи не загоється.
Метушаться люди,
Наче вони ось помруть.
Чи глянуть на мене?
Чи тільки побачать моє мертве тіло?"<br>Коваль Олексій