Загляну в очі, де світ палає,
Торкнусь руки, мов спогадів вогонь.
Твоя душа шляхи промовляє,
Де плинуть ріки мрій в безмежний сон.
Твої вуста — солодкий смак бажання,
Неначе шепіт вітру вночі.
Зникає час, в обіймах є кохання,
У хвилях дотиків сплелися почуття.
Я дихаю тобою кожну мить,
Відлуння серця б’ється в такт.
Кохання наше вічно буде жить,
Мій світ — ти, і це простий факт. <br>Софія Дмитрієва
