Де ти? Заслужене щастя моє?
Хто тебе відібрав? Хто назад, не віддає?
Я втомився від вічності, та її муки,
Мене вже оточення, не впізнає,
Як тяжко бути, мною, хтоб знав,
Я цього не хотів, але, це, все пізнав,
Не бажаю, нікому, досвід такий,
Ну навіщо характер, вам, свій показав,
Я насправді, добрий души чоловік,
Я втікаю від зла, та воно, за мною мчить,
Заважає весь час, не дає нормально жить,
Суне палки в колеса, і не хоче дружить,
Ось, такі справи, ось, як може бути,
Ну чому мене зло, все не хоче забути,
Згинь вже до чорта, та віддай моє щастя,
Я хочу простого життя, я не бажаю власті.<br>Олександр Єрмоленко
