Ця павутинка, така маленька
А стільки горя не швиденько
Несе людині мов той сон
Що красить будні, загалом.
Та тільки ти її зламаєш
Усе посиплеться, як доміно
Швиденько ти все це збираєш
Та все не хоче, як при́кро.
І дивишся ти на усе
Не пам'ятаєш ти себе
"Чому я більше не сміюсь?"
"Чому не бачу я союз?"
"Між всими цими і піснями
Пожну, і смерть між і квітками".
Ця павутинка, така маленька
Від неї, так усе гарненько
Можливо, поганим усе буття
Та чи стараюсь я, життя
Тримати в цих своїх руках
І гарно, можуть, в цих світах
Гуляти, бездумно.
<br>Narcist
