Зимо душу не бентеж

А гілля берізок,
Наче серпантин
Блискучий та срібний
Нахилилось вниз.

На ньому зірками
І ній сяє теж.
Зимонько кохана.
Душу не бентеж

Своїм диво-царством,
Мов із кришталю.
Пору цю чудесну
Дуже я люблю.

2018 р.