Криниченько, навчи мене добра,
Криниченько, навчи мене любові.
Можливо, ти і є мій справжній рай,
Як і спориш хмільний, зеленобровий.
Криниченько, ти знову не доспиш,
Бо на світанку серце йде до тебе.
Дзвенить душа. Вода цілюща, п'єш.
Її тобі послало вічне небо.
Криниченько, горить Волосожар.
Він, як вербиченька, схиляє сонця віти.
А ще мені, як мама, побажай,
Щоб серце не втомилося любити.
В житті людському є, на жаль, межа.
І я колись зірвуся із орбіти.
В останню мить на крилоньках стрижа
Краплинку дай чоло моє умити.
Криниченько, навчи мене добра,
Криниченько, навчи мене любові.
Можливо, ти і є мій справжній рай,
Як і спориш хмільний, зеленобровий.
<br>Тетяна Сугалова-Катрич
