Дивлюсь у вікно із палати,
На вулиці тихо смерка,
Сніг перестав пролітати,
А по щоці біжить сльоза…
Думки про нашу доню,
Не покидають, а ні на мить мене,
Тримаю її малесеньку долоню,
Моя рідненька, я люблю тебе!
Я молюся за рідних і друзів,
Що не кинули нас у біді,
Що і в радості, в горі і в тузі
Будуть разом з нами завжди!
В нас є син і донечка,
Вони такі беззахисні, малі,
Два наших рідних сонечка,
Найбільше щастя на землі!
Я дякую тобі Боженька,
За твій великий та безцінний дар.
За наших діточок – синочка і донечку,
І за любов коханого, що гріє з-поміж хмар.
29.01.2022 С.М. Онисенко<br>Світлана Миколаївна Онисенко
