Якби ти міг мене почути серед тиші ночі,
Відлунням що летіло повз будинків.
Якби ти міг побачити, розплющив очі
Рядки листа, де кожен шрифт — відтінок смутку й світла.
Якби сльозу відчув мою, коли тебе турбує спрага
Кристал солоний у спекотну літню днину.
Якби ти знав, наскільки важлива рівновага
Взаємністю наповнена в тяжку годину.
Ти зміг би сам, нестачу повітря відчути.
І зрозумів би, що цей клапан я могла відкрити.
Якби ти зміг, в мою осиротілу душу пірнути
Я змогла би весь світ любовʼю зігріти.
26.09.2024 00:55
<br>Анастасія Мізера
