І час ніби спинився,
І всесвіт став таким малим.
Я ніби загублена дитина
Сиджу у колі днів.
Все змінює одна хвилина
У тиші на самоті.
Все змінює одна людина,
Що створює ті самі дні.
Подихом моєї , твоєї душі ,
Кругообігом слів у голові ,
Складаються ці незрозумілі вірші.
Віриш ти мені чи ні?
Все починається з двох поглядів
Пробираючих у ночі
Записуючи одне одного в думки
<br>А.Дмитро
