Татусю

Татусю рідний…тебе сьогодні вже не стало…
Прожив ти долю не легку…
Життя тебе так сильно потріпало.
Прожив судьбу свою важку….
Залишив світ, пішов навіки!
Лиш серце виривається з грудей.
ДУШІ немає, лиш несамовиті крики
Тихенько душимо серед людей.
Мама пішла і ти тихенько …
Лишили ви мене одну …
Та пам'ятатиму рідненький
Руки твої і душу золоту.
Один лиш день ти не дожив до свята-
Коли б вітали всі тебе…
Та ювілей потрібно відкладати,
Бо ювіляра вже нема ніде.
Татусю ти був майстром на всі руки,
Допомагав усім, все будував.
Буття ж подарувало тільки муки,
Не віриться ,що час настав..
Настав,що Бог забрав до себе,
Залишив ти домівочку земну,
А ми дивитись будемо у небо…
І згадувати посмішку твою!<br> Ірина Дембіцька