Тріщала хвиля, сніг вже танув,
Дороги всюди розвезло…
Минув той час,
мов в воду канув,
Ой, як же то давно було!
Цвіли тополі, пух стелили,
Розносив вітер поміж трав,
Любили очі й їх любили
І наодинці хтось зітхав.
Зітхав, співав
і клас весь слухав,
І на ромашці все гадав,
Не чули кращого більш вуха,
Вже розумію, що кохав.
І я, та інші очі, сині,
Ой, як же то давно було!
Цвіли фіалки серед хвилі,
Небо волошками цвіло.
15.02.2025.
Ганна Зубко
