Я хочу жити сьогоденням!!!
Летять роки, і дні, і ночі,
І невгомонно біжить час!
Ніхто не знає скільки будем
Ми свого віку доживать.
Отож навіщо, друзі милі,
Ми витрачаємо життя,
На життєві різні хвилі,
І суперечки, і на страх?
Навіщо зберігаємо в серванті,
Старий сервіз з Італії чи Риму?
Чому всі ляльки й іграшки нові,
Лишаємо на потім, на святкові хвилі?
Чому ми не вдягаємо ті сукні,
Що купували щойно на неділі?
Чому лишаємо на плечиках у шафі,
Уже в старій батьківській домовині?
Я хочу жити сьогоденням!
І не зважати нінащо,
Пити з сервізу «Ізабелла»
Дивитись у старе вікно!
Я хочу в іграшки пограти,
Зовсім нові, що приніс нам татко
Нехай моє життя буде сповнене бажанням,
Не відкладати в ящик з назвою
«Нове»
