Я гарнішого краю не знаю,
Там де мати мене сповила,
Де пісні колискові співала
І рушник у дорогу дала.
Там де спокій знайшли мої предки,
Там де воля козацька живе,
Там де серце моє спочиває
І життя, мов у казці пливе.
Я люблю тут тополі і клени.
Я люблю і сади і гаї.
Тут, де встріла кохання навіки
Я завжди повернуся сюди!<br>Валентина Харченко
