Одноманітність муче, давить,
Всі дні, неначе, близнюки,
Пошук нового кличе, манить
В інші дороги і стежки.
З чим попрощатись,
що придбати?
З неволі вирватися як?
Нове, цікаве де шукати?
Безвихідь стискує кулак.
Отож-бо, виходу немає,
Мов сім замків міцних висить,
Хтось, співчуваючи, втішає,
Хтось у байдужості мовчить.
Тріпоче птах крильми, злітає,
В небеснім просторі парить,
А день за днем іде, збігає,
Одноманітністю ятрить.
28.02.2025.
Ганна Зубко
