ти навіть не збираєшся просити пробачення
лиш дякувала з ввічливості за дані тобі втіхи
лише тікаєш ти від мене, щоб я не побачила
яку зневагу ти до мене шепчеш іншим тихо
присвячувала я тобі й поеми, й мемуари
в котрі потрапила кров із мого серця
тобі не присмакував моєї крові запах
не знаючи, скільки з мене жовчі ллється.
однак я хотіла дати те, що думала я, є ліки
щоб вибороти ту отруту, що тебе скувала
котрою ти, насправді, сама стала, хоч і боялась пити
й усі шляхи, що будувала я тобі, ти зруйнувала.
і ти навіть не збираєшся просити пробачення
тоді коли я винуватила себе, що не є тобою
тому що просто не схожі у нас бачення
тобі потрібна отрута, нехтуючи заради неї мною
і ти йдеш від мене знову до підступних лицемірів
лише в котрих ти зможеш побачити своє відображення
принизивши мене в моєму справедливому ділі
за що ти не збираєшся просити пробачення.
то ж хай тебе розщепить моя ненависть
як ти розщепила мою кохання втрачене
не посоромлячись над твоєю бідою вже не змилуватись
як ти, ймовірно, не попросиш в мене пробачення.<br>valkyrie/akkosia
