Де пильна сцена, де спокій в залі
Стоїть блідий як смерть артист
Його рука що носить траур
Підніме сірий,стертий лист
Папір цей ляже на пюпітр
На нього сяйво припаде
І зробить крок той в'язень збитий
Бо з далеку не бачить все
Він прочитає старі ноти
Впізнає в них знайомий стан
Візьме смичок і скрипку в руки
І розпочнеться дикий бам
В тій музиці заграє зрада
Торкнеться пісня мертвих душ
Всі хто повітря їли жадно
На перший ряд пере повзуть
В театрі тихо було довго
Але сьогодні дикий фарс
Він дикий й зовсім не умісний
І вже давно нудний для нас<br>Ляна
