Вийшов з хати – сніг черпати,
Кучугури вищі хати!
Вітер злиться, завиває,
Снігом землю засипає.
Дахи білі, двір не видно,
Все навколо стало срібним,
Заметілі віхор грає,
Білим світом все вкриває.
Сніг летить, кружляє, тане,
Вікна знову замітає,
Зима шепче: «Не спіши,
Ще насиплю від душі!»
Тільки взяв я лопату,
Щоб стежину відкопати,
Але сніг сміється з мене –
Завтра знов примче шалене!
Вітер шурхотить крилато,
Тне хурделицю завзято,
Засинає в білому селі
Зима в казковому теплі.
Ну, нехай мете, гуляє,
Сніг на землю посилає,
Бо весна вже на порозі –
Скоро тануть будуть скрізь!<br>Карпець Ростислав Ігоровичич
