Сидить пес на роздоріжжі долі –
От що буває, як не вчився в школі.
Усі світанки з сонцем зустрічає,
Якщо хазяїв ласка – то й кістку має.
Не знає він, куди тепер податись –
Чи в будку лізти, чи на себе сподіватись.
Вже й забув, як насміхався з тих,
Хто "мучився" й "старався".
Резюме б склепав…та де?
не навчився ж "А-Б-В"!
Тож узявся за науку немарно:
Сидіти! Голос! Лежати!, –
Команди виконував старанно.
А тим часом друзі вже кар'єру мають
І, як мінімум, по світу не блукають.
Хто кур'єром, хто в спецназі
Є й міністр у Гаазі.
Отже мозок треба розвивати,
Бо так і будеш по життю хвостом махати.<br>Бандура Анастасія Олегівна
