Ніч

Вже темна ніч заглянула в вікно,
А ти сидиш все думаєш,гадаєш.
І світло у будинках не горить давно,
А ти себе зсередини з'їдаєш.
Єдині слухачі – то місяць і зірки,
Які тебе ніколи не осудять.
І хоч не скажеш ти нічого,лиш мовчиш,
Цю ніч вони найкращі твої друзі.
Вдень на обличчі посмішка не гасне,
Та навіть сонце знає – все це фальш.
Бо лиш воно за обрієм зникає,
Всередині у тебе пустота.
Не милий вже цей світ,не милі люди,
Загублена у собі,у житті.
Ти не радієш,не живеш,а просто доживаєш
Оті "щасливі" дні на самоті.
І ніч єдина матінка-розрада,
Сама собою можеш бути в ній.
Бо як би ясно сонце не світило,
А важко бути в натовпі одній.
<br>Катя Генц