Відпусти час
Відпусти себе
Відпусти людей
Будь там, де і ким зараз ти є
Навколо так багато неповторних речей
Просто люби, що по праву твоє
Ти люби запах стомлених вулиць
Люби відголоски південних вітрів
Люби всі дороги, які перетнулись
І маршрути досі непізнаних шляхів
Ти люби дотик рук і лагідні очі
Люби вечори душевних розмов
Люби навіть холодні листопадові ночі
І навіть уроки, що проходиш ти знов і знов
Люби і те, що згодом дано відпустити
І не задумуючись люби кожну мить
Нам треба так мало, аби полюбити
І нам треба вічність, аби розлюбить<br>Еліза Уінд
