Країна страждає, люди страждають,
Ринок гниє у багні схем,
Ті, що при владі, знову крадуть,
Грають державу, як власний гем.
Зраджені землі, спалені мрії,
Продані голоси на брехню.
Ті, хто давав нам фальшиві надії,
Знову штовхають нас у війну.
Сивіє місто, гаснуть заводи,
Мовчки зникає останній клас.
Ті, що при кріслах, п’ють нагороди,
Нас залишаючи жити в запас.
Гроші й кордони—їхня доктрина,
Зраджений люд—їхній мотив.
Та поки дихає вільна людина,
Встане народ і знищить катів!<br>Микита Литвиненко
