Моє серце, наче свічка,
Щоразу від кохання згорає дотла.
І розлука, і зрада, і туга невимовна –
Уже їх терпіти я не спроможна.
Згасаю кожен раз, і запалююся знову
З надією в серці покохати такого,
Що гляне на душу мою, а не на вроду
Бо краса, хоч і є, але більше – нічого…
Немає ні щастя, ні задоволення,
Життя вже давно, як розбите скло.
Лише мій біль, моє самопошкодження,
А серце нещасне тернами обросло.<br>Марта Олійник
Новинки
Згораючи в надії
Автор:
Марта Олійник
Поділитись
