***

Ранок… Привіт… Просинайся…
Сонце вітає тебе…
Очі розплющ… Надихайся…
Живий… Важливіше за все…

Добре… Встаєш… Сніданок…
Посмішка… Хоч і "летить"…
Життя дарувало ранок…
Хоч деяким вже не дзвонить…

І знову вперед… День триває…
Батьки… Добре, що ви живі…
"Як друг наш?.." – "Нажаль, спочиває…"
Новини… Жертви нові…

Обід… Він є – і це добре…
"Привіт, задонать "банка" ось…" –
"Так, можу… Як завжди… Як вкотре…
Хоч словом… Хоч справою… Чимось…"

І знову "летить"… "Та щоб ви!…"
Скінчилося… Наче живий…
Десь там… Десь тут… "Ну що ви?" –
"Живі… Віримо в день новий…"

Вечеря… Хоч є… "Донор треба…" –
"Тримайтеся… Поряд… Вже є…" –
"Нажаль… Але більше не треба…
Їх немає… Але ми ще є…"

Ліжко… Сон… А що там на ніч…
Все як завжди… Аби живі…
І не знаєш, казати: "Добраніч."
Чи чекати "приліти" нові…

І ось так кожен день… Живі… Добре…
Знову ранок… Сонце… Привіт…
День настав… Дякуємо вкотре…
Що життя не забрав той "приліт"…

19.04.2025<br>Назар Нечипельський